Гамлєт (потихеньку починає тверезитись). Ітоги подвєдьом. Упиздив тата. І мамку запиздячив з рідним дядьком. Попиздив мєбєль ценную, герба національного хуйнув. Усюди смерть, розруха. Не буду більше пити я, хоч, правда, яка розумная цьому альтернатіва? Ех, блядська Данія! Піздєц всім сподіванням…Гамлєт рве на собі толстовку. Тихо грає музика, приємний голос співа “Яблучко”. Зігмунд Фрейд підходить до Гамлєта, коле його шприцем у сраку і уводить до божевільного дому. Hа сцені з’являються семеро матросів в жахливих чорних бушлатах. Пісня “Яблучко” переможно шириться. Під веселі звуки “Яблучка” матроси мовчки страшно відбивають чочотку.
Завіса.
© Лесь
Мышлаевский. Тихо, вежливо идут. И без всякого боя!
Лариосик. А главное, удивительнее всего, что все радуются, даже буржуи недорезанные. До того всем Петлюра надоел!
М.А. Булгаков «Дни Турбиных»
И лейтмотивчик родной: "Не брат ты мне, гнида черножопая!" (с) "Брат", культовый к/ф.
Я не русский, но к угро-финнам (к которым эти клоуны, кстати, причисляют и русских) отношусь, так что удовольствие получил вполне заинтересованное.
На днях открыл для себя "Гайдамаков" ихнего Кобзаря. Поинтересуйтесь, Леонид, что там проходят в школьной обязательной программе про ашкеназов. К сожалению (но без удивления), не нашёл русских переводов. Оригинал есть у Машкова.